Портал Українського Націоналіста

Понеділок, 03 серпня 2020

Анатолій Лупиніс, уродженець Донбасу,десидент та політв'язень комуністичного режиму. Один із засновників УНА-УНСО. Соратник Президента Ічкерії Джохара Дудаєва, учасник визвольної війни Ічкерії проти Росії. Поет і письменник.

Свого часу редакції газети Нескорена Нація отримала від Андрія Шкіля брошуру «Анатолій Лупиніс-поет і національний революціонер», яка була нами перевидана в 2008 році. Зараз підготовлене в друк оновлене видання брошури та зібрана частина коштів для її друку.

Просимо спонсорів та всіх зацікавлених осіб у справі гідного пошанівку наших Героїв про допомогу у виданні нового тиражу цієї брошури.

Думаю, що не допоможуть. А от різноманітні «хохли» та комерційні патріоти за гроші Льовочкіна готові це робити. Не будемо займатися персональними образами. Але перманентна майже матірна лайка діячів Радикальної партії Ляшка і Соціал-національної асамблеї в сторону Ігора Коломойського нікому честі не роблять, а потішають агресора та роздмухується в тім числі й за допомогою ФСБ РФ. «Пусть хохли сожрут жидов. Руские придут — порядок наведут» ну десь приблизно за таким принципом. Смакують російські мас-медіа вищезгаданий конфлікт.

Тому панове учасники цього конфлікту, не потішайте ворогів. Якщо хтось на чомусь нажився є оновлені правоохоронні органи. З очільниками, яких пан Ляшко має дуже дружні стосунки. Хай трясуть Коломойського. Але публічна лайка між тими хто боронить Україну — недопустима. Є інші інструменти, як все роставити на свої місця.

А Льовочкін всетаки — сука!

Прошуміли нещодавно Прикарпатські інтернет ресурси про те, що різноманітні пільги та допомоги на проживання в сотльному Київ-Граді взяли собі найнародніші обранці від Прикарпаття. І то не «тушки», а «что ні наєсть» стовідсоткові патріоти. Представники ВО «Блятьківщина». Серед них і достойники «Фронту Змін» Шкварилюк і Дирів.

«Фронт Змін» професійно найобує Юлю Тимошенко. Він нібито розпустився і ввійшов в «Блятьквщину» та в Мін'юсті та Івано-Франківській обл. юстиції де-юре існує. Тобто є резервний інструмент оновленого доступу до владного корита на наступних виборах, якщо Юлька через «потку» кине. Чи ви дорогі виборці вірите,що мільйонер Шкварилюк є бомжем і не має де жити? Виберіть його знову у ВР, аби бідака не окочурився з голоду.

Тим паче, що чимало діячів «Фронту Змін» покушєвши коритце в БЮТі нагло лізуть у «Солідарність» Петра Порошенка. Тому й просимо пана нардепа Гриніва, який керує виборчим штабом «Солідарності» бути як ніколи пильним стосовно отих перешиванців-перебіжчиків з-під Юлі під Порошенка. Бо, кілько би ті курви політичні не клялися Президенту у вірності, здадуть суки, як склотару в кіоск!

Не так давно інтернет-простір Прикарпатського краю облетіла новина, що івано-франківського нардепа «Марцина» котрий їхав в зону АТО попіаритися перед камерами, на одному з блокпостів роздягли доголо і обшукали наші вояки.

Щоб цю ганьбу в медіапросторі нейтралізувати вирішив на «Марцин» взяти за кадик ахмєтовського чмошніка Лєвченка під куполом Верховної зРади та виштовхати із сесійної зали. Що й було зроблено. Піар бомбезний.Чмошніка Лєвченка на три дні позбавили права брати участь в пленарних засіданнях ВР. Правди раді слід сказати,що таку падлюку, як Лєвченко слід «грохнути» та прикопати десь на клюмбі під ВР. Ну та до такого подвигу «Марцин» недоріс. Хіба верещати у ВР. Як не на Лєвченка то на лідера всіх без винятку демократичних сил міста Коломиї відомого литвинососа і єрємєєвця Олеся ганДонія. Картинка для ТБ і сайту «Фіртка» офігенна. А «Марцину» тільки того і треба. Він бідака на мера поцоватого града Франєка претендує. Дядюшку «Анчоуса» від віковічного корита посунути. Тому для піару все і всі придатні.

Можливо дещо некоректно написано. Але ось ще один аспект. Гинуть люди, наші українці, іноземці-пасажири Боїнгу, смуток і біль на душі. А в цей час всі українські телеканали крутять попсу, фільми про енкевидистів кацапського виробництва, недоумкувате КВН і різну погань. А хто у нас відповідає в уряді за гуманітарні питання? Правильно, вчитель «Марцина» Сич Олександр Максимович... Отож думайте дорогі івано-франківчани, якщо не хочете, аби вас називали лохами поцоватого Франєка.

З історії пам'ятаємо, як західні союзники Антанта, Кайзерівська Німеччина обіцяли і частково надавали допомогу Українській Народній Республіці, Державі Гетьмана Скоропадського, тощо. Відтак немаючи чи не бажаючи мати власну боєздатну армію, не маючи єдиного та достойного державного проводу державницька боротьба доби УНР була програна. Свого часу і УПА надіялася, що американці та британці вдарять по СССР, але не так вийшо.

Сьогодні ми бачимо, що в час російської агресії ми можемо надіятися лише на себе. На свою армію, котру після років її занепаду підіймає цілий український народ. Наскільки ми самі зможемо дати лад на своїй землі із ворогом-окупантом — настільки будемо мати вільну Україну. Ще Степан Бандера вчив нас, що ставка у визвольній боротьбі має робитися передусім на власні сили.

Ми бачимо, як канцлер Німеччини фрау Меркель заграє з Путіним, як західні гаранти потроху забувають про окупований Крим. Є звісно надія на США і НАТО. Але вони допоможуть нам, якщо ми доведемо свою боєздатність супроти кацапів. З слабим не рахується ніхто. Сильного поважають усі!

Днями у видавництві Нескорена Нація побачив світ черговий наклад історичної брошури «Євген Коновалець. Біографічний нарис.» Це видання вийшло свого часу в діаспорі. Його автором є дослідник історіх ОУН, автор трьохтомника «Нариси історії ОУН», член Проводу ОУН Степана Бандери, доктор Петро Мірчук.

У брошурі описано біографію полковника Євгена Коновальця від шкільних років до доби Українського Січового Стрілецтва та УВО і ОУН. Ця брошура методом самвидаву була видана в 1991 року Івано-Франківським часописом «За незалежність», що його редактором був нині покійний Микола Масляк, а видавцями УГС-УРП. Видання брошури присвячене 85-річчю створення ОУН та 123-річчю від Дня народження Євгена Коновальця.

Історична брошура побачила світ завдяки матеріальній допомозі депутата Верховної Ради України від міста Івано-Франківська Олександра Шевченка, який завжди вболівав і вболіває за гідне пошанування пам'яті борців за волю України, визначних українських постатей та національних Героїв. Так у 2012 році стараннями Олександра Шевченка було видано дві брошури про Степана Бандеру авторства чільних діячів ОУН і УПА Петра Дужого і Василя Кука. Бо пам'ять про борців і Героїв в сьогоднішній важкій для Держави і народу ситуації — це дороговказ нашої нескореності, незборимості національного духу, торжества української єдності та остаточного визволення від Кремлівської окупації, як і заповідав нам полковник Євген Коновалець.

ОУН під проводом Степана Бандери 30 червня 1941 року у Львові проголосила Акт відновлення Української Держави та створила Уряд — Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. До Уряду окрім представників ОУН увійшла велика кількість діячів легальних українських партій, що діяли на Галичині до совєцької окупації, за Польщі.

Феномен Акту відновлення Української Держави, якраз і полягає в тому,що ОУН не проголошувала,а відновлювала Державність. Тобто націоналісти не починали історію з себе, а відновлювали державу часів УНР і ЗУНР, часів козаччини і княжої доби. Німецькі нацисти не сприйняли відновлення Державності та арештували провідників ОУН. Слід зауважити, що духовенство всіх українських конфесій підтримало ОУН у відновленні державності.

Споглядаючи крізь призму 73 років що минули з того часу нашу сучасність мусимо вчитися в наших славних попередників жертвоно, безкорисно та твердо стояти на самостійницьких і державницьких позиціях.

Як відомо так званий Бурштинський енергоострів вже довший час належить бізнес-холдингу сепаратиста та спонсора Януковича Рінату Ахмєтову. Чи маємо ми терпіти,щоб один з найбільших об'єктів енергопостачання належав ворогу України?

Пора кінчати з антиукраїнською олігархією. Ахметов був і є бандитом, котрий знаходиться на побігеньках міжнародного терориста Путіна. Тому Івано-Франківській облраді, депутатам ВР від Прикарпаття слід терміново ставити питання про передачу у власність області Бурштинської ТЕС. А нам,громаді краю, слід давити на депутатів в цьому питанні. Доки ми самі будемо збагачувати сепаратистів та українофобів?

14 чераня минуло 123 роки від Дня народження засновника УВО і ОУН,полковника армії Української Народної Республіки Євгена Коновальця. Євген Коновалець після поразки української держави доби УНР і ЗУНР зумів подолати розпач і зневіру,які панували в тогочасному українстві, зміг об'єднати розрізнені патріотичні угрупування в єдину ОУН створену в 1929 році.

Феномен Коновальця полягає в його умінні об'єднувати та згуртовувати українців, надихати їх на боротьбу за волю і самостійність навіть в найнесприятливіших умовах. Аналог і нашим сьогоденням напрошується сам собою. Українська політична еліта на тлі російської окупації сьогодні роздроблена, а народ не має чітких націозахисних і державоиворчих орієнтирів. Тому нам слід здійснити заповіт полковника Коновальця. Єднатися навколо національної ідеї, справжніх патріотів-націоналістів, розуміти, що не той патріот хто гарно говорить за Україну, а той хто своїми конкретними справами,своїм чином намагається відстоювати нашу незалежність та національні цінності. Політика конкретних справ на благо України, а не пустопорожньої псевдопатріотичної демагогії на сьогодні найактуальніша політика. В цьому і полягає заповіт беззаперечного Героя України та творця ОУН Євгена Коновальця.

Україна офіційно отримала п'ятого Президента — Петра Порошенка. Я особисто не є його великим прихильником і не голосував за нього. Разом з тим слід відзначити правильно розставлені акцении в інагураційній промові Порошенка у ВР.

Порошенко демонструє рішучість та жорсткість своє проукраїнської та проєвропейської позиції.Він має шанс стати Президентом не лише тих хто за нього голосував,але всієї України. Якщо Антитерористична операція на Сході України по знищенні сепаратистів та російських диверсантів буде активізовано, вона набере ефективнішого і рішучішого характеру, а українська влада повернеться в Луганськ і Донецьк — Порошенко символізуватиме соборність і незалежність України. Його тези про те, що Крим був і є українським свідчать про тверду державницьку позицію Президента.

Разом з тим багато залежатиме від кадрової політики Президента, зокрема на місцях. Хто стане головами ОДА, Міністрами в Уряді, чи буде створена потужна пропрезидентська партія? Від цього залежит майбутній успіх чи неуспіх і Президента, і України вцілому.

Стосовно рідної Івано-Франківщини то тут потрібно передусім поміняти гуманітарний блок ОДА, інші її структури та підрозділи. Влада на Прикарпатті повинна бути авторитетною, патріотичною та фаховою, а не маріонетковою в руках політичних гешефтярів Шлемка і Сича. Без всякого сумніву Президент Порошенко в цій надскладній, але одночасно доленосній ситуації в якій перебуває сьогодні Україна має шанс стати, або її рятівником, державним діячем рівня Івана Мазепи, великим українським державником,або новим Януковичем з ганьбою та життєвим фіаском.
Але передусім все в руках українського народу, який у висліді останніх подій показав, що сам є джерелом влади у власній державі.