Портал Українського Націоналіста

Субота, 07 грудня 2019

Днями у видавництві Нескорена Нація побачив світ черговий наклад історичної брошури «Євген Коновалець. Біографічний нарис.» Це видання вийшло свого часу в діаспорі. Його автором є дослідник історіх ОУН, автор трьохтомника «Нариси історії ОУН», член Проводу ОУН Степана Бандери, доктор Петро Мірчук.

У брошурі описано біографію полковника Євгена Коновальця від шкільних років до доби Українського Січового Стрілецтва та УВО і ОУН. Ця брошура методом самвидаву була видана в 1991 року Івано-Франківським часописом «За незалежність», що його редактором був нині покійний Микола Масляк, а видавцями УГС-УРП. Видання брошури присвячене 85-річчю створення ОУН та 123-річчю від Дня народження Євгена Коновальця.

Історична брошура побачила світ завдяки матеріальній допомозі депутата Верховної Ради України від міста Івано-Франківська Олександра Шевченка, який завжди вболівав і вболіває за гідне пошанування пам'яті борців за волю України, визначних українських постатей та національних Героїв. Так у 2012 році стараннями Олександра Шевченка було видано дві брошури про Степана Бандеру авторства чільних діячів ОУН і УПА Петра Дужого і Василя Кука. Бо пам'ять про борців і Героїв в сьогоднішній важкій для Держави і народу ситуації — це дороговказ нашої нескореності, незборимості національного духу, торжества української єдності та остаточного визволення від Кремлівської окупації, як і заповідав нам полковник Євген Коновалець.

ОУН під проводом Степана Бандери 30 червня 1941 року у Львові проголосила Акт відновлення Української Держави та створила Уряд — Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. До Уряду окрім представників ОУН увійшла велика кількість діячів легальних українських партій, що діяли на Галичині до совєцької окупації, за Польщі.

Феномен Акту відновлення Української Держави, якраз і полягає в тому,що ОУН не проголошувала,а відновлювала Державність. Тобто націоналісти не починали історію з себе, а відновлювали державу часів УНР і ЗУНР, часів козаччини і княжої доби. Німецькі нацисти не сприйняли відновлення Державності та арештували провідників ОУН. Слід зауважити, що духовенство всіх українських конфесій підтримало ОУН у відновленні державності.

Споглядаючи крізь призму 73 років що минули з того часу нашу сучасність мусимо вчитися в наших славних попередників жертвоно, безкорисно та твердо стояти на самостійницьких і державницьких позиціях.

Як відомо так званий Бурштинський енергоострів вже довший час належить бізнес-холдингу сепаратиста та спонсора Януковича Рінату Ахмєтову. Чи маємо ми терпіти,щоб один з найбільших об'єктів енергопостачання належав ворогу України?

Пора кінчати з антиукраїнською олігархією. Ахметов був і є бандитом, котрий знаходиться на побігеньках міжнародного терориста Путіна. Тому Івано-Франківській облраді, депутатам ВР від Прикарпаття слід терміново ставити питання про передачу у власність області Бурштинської ТЕС. А нам,громаді краю, слід давити на депутатів в цьому питанні. Доки ми самі будемо збагачувати сепаратистів та українофобів?

14 чераня минуло 123 роки від Дня народження засновника УВО і ОУН,полковника армії Української Народної Республіки Євгена Коновальця. Євген Коновалець після поразки української держави доби УНР і ЗУНР зумів подолати розпач і зневіру,які панували в тогочасному українстві, зміг об'єднати розрізнені патріотичні угрупування в єдину ОУН створену в 1929 році.

Феномен Коновальця полягає в його умінні об'єднувати та згуртовувати українців, надихати їх на боротьбу за волю і самостійність навіть в найнесприятливіших умовах. Аналог і нашим сьогоденням напрошується сам собою. Українська політична еліта на тлі російської окупації сьогодні роздроблена, а народ не має чітких націозахисних і державоиворчих орієнтирів. Тому нам слід здійснити заповіт полковника Коновальця. Єднатися навколо національної ідеї, справжніх патріотів-націоналістів, розуміти, що не той патріот хто гарно говорить за Україну, а той хто своїми конкретними справами,своїм чином намагається відстоювати нашу незалежність та національні цінності. Політика конкретних справ на благо України, а не пустопорожньої псевдопатріотичної демагогії на сьогодні найактуальніша політика. В цьому і полягає заповіт беззаперечного Героя України та творця ОУН Євгена Коновальця.

Україна офіційно отримала п'ятого Президента — Петра Порошенка. Я особисто не є його великим прихильником і не голосував за нього. Разом з тим слід відзначити правильно розставлені акцении в інагураційній промові Порошенка у ВР.

Порошенко демонструє рішучість та жорсткість своє проукраїнської та проєвропейської позиції.Він має шанс стати Президентом не лише тих хто за нього голосував,але всієї України. Якщо Антитерористична операція на Сході України по знищенні сепаратистів та російських диверсантів буде активізовано, вона набере ефективнішого і рішучішого характеру, а українська влада повернеться в Луганськ і Донецьк — Порошенко символізуватиме соборність і незалежність України. Його тези про те, що Крим був і є українським свідчать про тверду державницьку позицію Президента.

Разом з тим багато залежатиме від кадрової політики Президента, зокрема на місцях. Хто стане головами ОДА, Міністрами в Уряді, чи буде створена потужна пропрезидентська партія? Від цього залежит майбутній успіх чи неуспіх і Президента, і України вцілому.

Стосовно рідної Івано-Франківщини то тут потрібно передусім поміняти гуманітарний блок ОДА, інші її структури та підрозділи. Влада на Прикарпатті повинна бути авторитетною, патріотичною та фаховою, а не маріонетковою в руках політичних гешефтярів Шлемка і Сича. Без всякого сумніву Президент Порошенко в цій надскладній, але одночасно доленосній ситуації в якій перебуває сьогодні Україна має шанс стати, або її рятівником, державним діячем рівня Івана Мазепи, великим українським державником,або новим Януковичем з ганьбою та життєвим фіаском.
Але передусім все в руках українського народу, який у висліді останніх подій показав, що сам є джерелом влади у власній державі.

Шанс Порошенка

Народний депутат від Прикарпаття за списком ВО «Батьківщина» та секретар Бюджетного комітету ВР Володимир Шкварилюк не голосує за закони по завбезпеченню української армії.
Чи потрібен Україні такий депутат?

Ось посилання на сайт Верховної Ради.

Нещодавно Івано-Франківщина прощалася з бійцями спецпідрозділу МВС, котрі загинули під Слов'янськом внаслідок підбиття українського гелікоптера терористами з російської зброї. Чи хтось за це відповість? Україна втрачає кращих своїх синів. А остаточно розправитися з сепаратистами українська влада не може. Більше того, у ВР заледво нашкребли голоси за позбавлення депутатства українофоба Царьова. Головного спонсора терористів на Луганщині Єфремова ніхто не чіпає. А мали би застрелити прямо в стінах ВР.

Ворог немає до нас ніяких сантиментів та діє безпощадно. Чому ми маємо панькатися з ворогами замість того щоб їх знищити найлютішим способом. Чому би не зліквідувати лідера комуністів Симоненка прямо у ВР? Від гучних слів пора переходити до реальних дій.

Взагалі то видається, що діючу Верховну Раду треба, якщо не розстріляти з танків то просто розпустити і розігнати. Доки ці падлюки з депутатськими мандатами будуть глумитися над народом. Очевидно доти, доки сам народ це дозволятиме.

Середовище ОУН і Нескореної Нації не відчуває особливих сантиментів до новообраного Президента Петра Порошенка. Одночасно, чуючи відповідальність за долю держави на тлі російської окупації частини України, невизначеності та розгубленості політичнох еліти та всього народу вважаємо недопустимим розгортання масової антипорошенківської пропаганди. А з такими пропозиціями до нас вже зверталися окремі впливові чинники українського політбомонду.

Тим паче не мають морального права на відверто дурноваті та паскудні випади проти Петра Порошенка колишні комуністи та злодійкуваті особи з партії «Свобода» відомої політично-втаємничиним громадянам, як проект Андрія Клюєва. До таких випадів вдалася колишня комуністка Ірина Фаріон, прозвана Орлицею та колишній секретар Івано-Франківської міської ради, покровитель місцевих корупціонерів Гаркота і Колковського Руслан Марцінків.

Неоднозначні речі стосовно Порошенка розмістив на своій сторінці в мережі фейсбук віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питаннь, колишній голова Івано-Франківської облради та кращий друг члена політради Партії Регіонів Михайла Вишиванюка Сич Олександр Максимович.

Непорядні, неморальні та злодійкуваті особи клюєвсько-вишиванюківської закваски немають жодного морального права щось закидати Порошенку, бачучи скалку в його оці та не помічаючи поліна у власному.

Президента Порошенка необхідно критикувати та вказувати на помилки. Але на це треба мати моральне право. Самому бути чесним і незаплямованим політиком. Хочете бавитися політики панове свободівці — треба мати чисту камізельку.

Ганьба і сором всім політичним горе-патріотичним лохам Коломийщини і Городенківщини. Коломия — це помия. В Тишківцях падає з п'ядесталу бронзовий головнокомандувач УПА Роман Шухевич коли туди приїжджає всенароднообраний оболваненими лохами нардеп Олесь Доній.

І де ж ти Олесю сьогодні опинився у Верховній Раді? Правильно в повній сраці. У фракції литвинців-перешиванців та ригивонялів-єремєєвців. Чи ж не брат Литвина, який є головою Прикордонної служби повідкривав кордони з Кацапстаном (Росією) звідки кадировська наволоч лізе в Україну та разом з доморощеними сепаратистами вже повинищували сотні українців.

А  ганДоній тим часом відсасує бабло у Литвина і Єрємєєва. І, що на то каже Коломия не помия? А ніц не каже. Де підписи за відкликання ганДонія? Де плакати проти Лесика? Де ті, вибачаюся на слові долбойоби, що за нього агітували? Чого не стоять на колінах коло Коломийської катедри і не просять пробачення?

Тим часом наближаються нові парламентські і місцеві вибори. Чи нові ганДонії знову оболванять славну Коломию і Грроденку? Чи може зараз вже треба когось повісити? Доки можна так людей зневажати?

23 травня відзначаємо День Героїв на спомин визначних українських державних діячів,що в різні роки загинули в травні місяці від рук московських окупантів, а саме: засновника ОУН, полковника Євгена Коновальця, голову директорії УНР Симона Петлюру та ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського.

Згадаймо цього дня мільйони закатованих ворогами мучеників за Україну, знаних і незнаних борців та героїв:Січових Стрільців, вояків УПА, боївкарів ОУН, політв'язнів і репресованих комуністичним режимом.

День Героїв — це також пам'ять про «Небесну Сотню», тих хто загинув на Майдані за свободу України та тих хто сьогодні воює і гине на Сході України у війні із російськими терористами і сепаратистами.

Пам'ять про тих хто віддав своє життя за Україну надихатиме нові покоління до побудови сповна вільної та незалежної, національної держави.

День Героїв