Портал Українського Націоналіста

Понеділок, 03 серпня 2020

«Дрібніють люди на землі, ростуть і висяться царі…» Це слова Шевченка. Коли він з’явився на Україні з своїм, словом, – на дрібних людей напав жах.

Тисячолітній історичний поступ української нації має свої героїчні й трагічні сторінки, але всі вони пов’язані з чотирма періодами: «Україна – до християнства»; «Велика християнська Русь-Україна»; «поневолена Україна – до Шевченка»; «поневолена Україна – після Шевченка», в якому нині живемо.

Організація Українських Націоналістів та Нескорена Нація виступають категорично проти подачі води в окупований Крим, яка передусім потрібна військовим базам московітів. Це питання взагалі не повинно дискусуватися українським пооітмкумом.

Після поїздки до Одеси в 1949-му році, де він лікувався в санаторії під носом у радянських спецслужб, Головний командир УПА передрікав свою смерть.

4 березня у ході бойових дій в Сирії був убитий глава армії Башара Асада, генерал Сухейль аль-Хасан.

Романові Шухевичу судилося стати на чолі визвольної боротьби українського народу в дуже важкий час — у період Другої світової війни, розгулу сталінщини, перерозподілу світу, де Україні відводилася роль колонії. Причому боротьбу доводилося вести на два фронти, проти двох потужних, агресивних тоталітарних систем — радянської та німецької.

Культ Перемоги та міф про «Велику Вітчизняну війну», сконструйовані радянською пропагандою та підхоплені пострадянською російською, зіткані з фальсифікацій, маніпуляцій та замовчуванні фактів.

Микола Васильович Арсенич – Березовський народився 27 вересня 1910 року в селі Нижній Березів на Косівщині. Походив із гуцульської селянської родини, швидше бідної аніж заможної. Проте мав змогу навчатися і закінчити Стрийську гімназію. Його шлях «у політику» був на той час традиційним. Спочатку Пласт, студентські освітні організації, УкраїнськаВійськоваОрганізація, ОУН, тюрми, УПА.

На 50-метровому узгір’ї в прикарпатському селі Остриня є найбільший тризуб України.

Вона не позувала із чоловіком для глянцевих журналів. Не їздила з ним по світу, представляючи свою країну. Не патронувала культурні проекти. Не займалася благодійністю, підтримуючи сиротинці. Не тому, що не могла б цим займатися — освіти, розуму та елегантності їй цілком вистачало. А тому, що жила у страшний час у місці, яке стало тоді епіцентром світових катаклізмів.

Газета «Нескорена Нація»

№1 (292)

Січень 2020