Портал Українського Націоналіста

Субота, 26 вересня 2020

Ватнік, як і совок найганебніше явище нашого суспільства.Зварений на проросійській пропаганді,вищості російської нації над іншими,ностальгією за СССР, вірою в геній фашиста Путіна та руській мір пропагований чортом в рясі Патріархом РПЦ люципероподібним Кірілом Гундяєвим.

Ватніки нафаршеровані грішми і зброєю не без участі ще одного їх божка підараса Януковича грабують і нищать наші міста на Сході України. Пограбовані супермаркети і автосалони в Донецьку і Луганську — це їх вияв соціальної справедливості.

Частина ватніків під видом біжанців втекли на Західну Україну. Здорові бугаї не хочуть йти боронити рідний Добас від російських агресорів. Цмулять пиво в кнайпах Галичини, показують середні пальці пам'ятникам наших українських Героїв та глузують із щиросердних патріотів-галичан. Поки такому не даш по морді він нічого не зрозуміє. "Бітійо опрєдєляєт сознаніє". Хороша піздюліна це найкращий аргумент у спілкуванні з таким типом.

Ми бачили, як терористи і окупанти зробили так званий "парад" з українських військовополонених. Як цих наших Героїв обпльовувала та била місцева ватна громада. Чи подаруємо це? Як часто, ще до подій Майдану та війни на Донбасі ми чули в наших містах і містечках: "німагу виучіть етот хохляцкій язик" або "нахрєна мнє ета нєзальожность". Якби кожного такого ватного громадянина та й одразу кулаком в мордяку чи фінкою в пузо. Та ні. Ми доброзичливі та толерантні. Нас топчуть — ми терпимо.

Ми 23 роки терпіли ідолів Лєніна в наших містах включно зі столицею. І навіть за часів месії (іуди) Ющенка їх не чіпали. І лише недавно в наслідок революції та війни пішов лєнінопад. А тому, дорога і терпелива, українська громадо — забуваймо свою терпеливість. Замінюймо її агресивністю і фанатичною любов'ю до свого рідного. А всі ці совки і ватніки, регіонали старої і нової (партія розвитку Льовочкіна-Ларіна) та різна погань що звикла паразитувати на нашій землі, нашому поті і крові хай тремтить від українського козацького та бандерівського нескореного духу.

Газета «Нескорена Нація»

№1 (292)

Січень 2020